10 травня 2006р. «Система Телеком» представила сквозний бренд, що представляє собою два квадрати, в одному з яких – яйце, а в іншому назва компанії. 10 липня 2007 року компанія офіційно зареєструвала свій бренд на території Білорусії.

Будь що, створене людиною має свого автора, а іноді й декілька співавторів.

Враховуюче те, що один маленький малюночок може бути одночасно як об’єктом авторських прав, так і об’єктом права на промисловий зразок або торговельну марку, виникають конфліктні ситуації.

Чи не найяскравіший приклад, спір між білоруськими авторами проекту «Яйцеквадрати» В. Марковець, А. Рязанова  та брендом, що ввійшов до 100 найдорожчих світу, яйце в квадраті «МТС».

Білоруський поет Алесь Рязанов і художник Віктор Марковець, стверджують, що шість творів «Яйцеквадрати» в різних кольорах були створені в 1992 році та неодноразово виставлялись на персональних виставках, публікувались  в засобах масової інформації, в інтернеті та на обкладинках книжок Рязанова.

А. Рязанов і В. Марковець вимагали заборонити використовувати будь-яке зображення яйця в квадраті та визнати свідоцтва на торговельні знаки з зображенням червоного яйця на білому фоні та білого яйця на червоному фоні недійсними. Позивач вважав, що використання торговельної марки порушує їх авторські права, крім цього торговельна марка вводить споживача в оману, тому що яйце ні в кого не асоціюється зі зв’язком, а використання яйця з комерційною метою є аморально та ображає почуття віруючих.

В результаті довготривалих спорів  в різних інстанціях в 2008 році було прийнято рішення: реєстрація торговельного знака з зображенням білого яйця на червоному фоні визнати дійсною.

Не дивлячись на те, що вимоги позивача не було задоволено в повній мірі, А. Рязанов і В. Марковець залишились задоволенні результатами баталії, оскільки їх твір значно виграв ставши популярним далеко за межами країни.

Якщо ми звернемо увагу на зображення «Яйцеквадратів» і на торговельні марки, то можна сміливо стверджувати, що з точки зору авторського права тут немає порушень. Адже малюнки суттєво відрізняються. Можна навіть припустити, що позов був специфічним шагом використання чужого імені для популяризації власного. Але хто ж це зможе довести?

Для того, щоб уявити собі в чому полягає колізія, визначимо об’єм прав, що визначається законом за вищезгаданими об’єктами.

Торговельна марка – чи не найдорожчий на ринку об’єкт інтелектуальної власності. Його призначення, допомогти споживачу відрізнити товари одного виробника/продавця від товарів іншого.

Об’єм прав визначається зображенням та класом за яким зареєстровано знак.

Промисловий зразок  – Призначення цього об’єкту, захистити капіталовкладення добросовісного учасника ринкових відносин в зовнішній вигляд будь-якого виробу.

Об’єм прав визначається заявленим зображенням.

Авторське право –  захищає права творця. В якості прикладу об’єкта авторського права візьмемо твір образотворчого мистецтва.

Об’єм прав визначається зображенням твору відтвореного в/на матеріальному носії.

Відповідно ми маємо три об’єкти інтелектуальної власності, об’єм прав яких визначається в першу чергу зображенням об’єкту, на який заявлено права.

На відміну від промислової власності (торговельна марка, промисловий зразок) на об’єкти авторського права діють особисті немайнові права.

Особисті немайнові права автора згідно Закону України «про авторське право і суміжні права»:

            1) вимагати  визнання  свого  авторства   шляхом   зазначення належним  чином  імені  автора  на  творі  і його примірниках і за будь-якого  публічного  використання  твору,  якщо  це   практично можливо;

            2) забороняти   під   час   публічного   використання   твору згадування свого імені,  якщо він як автор твору бажає  залишитись анонімом;

            3) вибирати   псевдонім,   зазначати  і  вимагати  зазначення псевдоніма замість  справжнього  імені  автора  на  творі  і  його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

            4) вимагати   збереження   цілісності   твору   і  протидіяти будь-якому перекрученню,  спотворенню  чи  іншій  зміні  твору або будь-якому іншому  посяганню  на  твір,  що може зашкодити честі і репутації автора;

            5) Особисті немайнові права автора не  можуть  бути  передані

(відчужені) іншим особам.

Почнемо з того, що немайнові права охороняються безстроково. Це означає, що навіть після смерті, нащадки мають право відстоювати означені права. В такому випадку можемо говорити, що конфлікт може виникнути з будь якого пункту. Адже, що може означати робота маловідомого на сьогоднішній день художника, що з метою заробити копійчину виконує замовлення по розробці нового бренду. Через сто років ребрендінг, що спричинив змінення в творі, може трактуватися як перекручення, чи спотворення, чи інша зміна твору? (ЗУ «про авторське право і суміжні права» ст. 14 п. 4) Цей факт безумовно має шанс виникнути, адже, у всі часи знаходились особи, що воліють заробити без особливих зусиль.

Виходить, що фіксація авторських прав у вигляді передачі майнових прав може спричинити конфліктну ситуацію в майбутньому. Адже це може бути єдиним фактом, що доводить авторство.
Але, якщо відсутні документи, що підтверджують передачу майнових прав, то відповідно, автор може в будь-який момент пред’явити претензію на будь-яке використання об’єкту авторського права. Адже, в законі чітко прописано: права передаються лише авторським договором і ті права, що не зазначені як передані, вважаються не переданими.

Дуже часто, на сьогоднішній день, в зали Суду приносять авторське свідоцтво, що приймається як беззаперечний доказ права власності на об’єкти, що зареєстровані. І це стосується не лише торговельних марок та промислових зразків. На сьогодні, існують випадки, коли при виникненні спорів за комерційне найменування, на розгляд суду подають авторське свідоцтво на твір з оригінальною назвою.

Стаття 9 Закону України «про авторське право і суміжні права» визначає, що частина твору,  яка може використовуватися самостійно, у тому числі   й   оригінальна  назва  твору,  розглядається  як  твір  і  охороняється відповідно до цього Закону. А що таке оригінальна назва?

Згідно оглядового листа ВГСУ «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти авторського права і суміжних прав» (ч.2 — про частину твору, яка може використовуватися самостійно) «Для роз’яснення питання про те, що є частиною твору, яка може використовуватися самостійно (у тому числі й оригінальна назва твору), відповідно до припису статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» необхідні спеціальні знання спеціалістів у галузі літературознавства. Для з’ясування цієї обставини суд має призначити судову експертизу.»

Розглянемо приклад, в якому для прийняття рішення по справі залучали експертів. Причиною спору зі справи стало питання про наявність порушення ВАТ "Телеканал "Тоніс" майнових прав ПП "Студія Пілот" шляхом використання у телепередачі відповідача саме назви твору, суб’єктом авторського права на який є позивач.
Згідно з висновком експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 26.01.2007 N 51 «назва телевізійної передачі "Кунсткамера" є невіддільною від твору, в зв’язку з чим використання такої назви без порушення майнових прав автора є можливим без застосування вкладеної автором внутрішньої форми та ідейного змісту». Відповідно, назва є оригінальною, якщо вона не віддільна від твору. Чи означає це те, що при згадуванні слова «Кунсткамера» переважна більшість згадає твір під цією назвою? А як тоді бути з музеєм «Кунсткамера»?

Всі знають відомий твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Це дійсно є оригінальною назвою, що невіддільна від твору. Чи є назва передачі «Кунсткамера» такою ж оригінальною?
Розглянемо наступний приклад.
ООО «Квітсейл» було створено у січні 2007 року. Вид діяльності обраний компанією є створення та продаж оригінальних меблів оздоблений малюнками з квітів. Директором та учасником в реєстрації підприємства був Іванов І.І.

У грудні 2008 року Іванов І.І. засновує компанію що має наступну назву ООО «ВП «Квітсейл». У січні 2009 р. звільняється з підприємства ООО «Квітсейл», активно розпочинаючи діяльність заснованої ним компанії. Вид діяльності той самий. Меблі виготовляються такі самі, що й на ООО «Квітсейл».
В лютому 2009 року ООО «Квітсейл» звертається до суду та антимонопольного комітету для захисту від недобросовісної конкуренції, а саме з проханням заборонити використовувати назву.
На засідання суду, Іванов І.І. приносить свідоцтво автора на твір з назвою «Квітсейл», що видано в лютому 2009 року. Суд призначає експертизу на визначення оригінальності назви твору. Навіть якщо буде визначено, що назва є оригінальною, чи дає це право використовувати Іванову І.І. це слово в назві свого підприємства, якщо твір не було жодного разу жодним чином оприлюднено? Чи можна говорити про те, що Іванов взагалі має якісь права на це слово з урахуванням того, що ООО «Квітсейл» оприлюднює свою назву протягом двох років?

Головне, як захистити інтелектуальну власність від недобросовісних дій, якщо будь хто, користуючись правами автора, може маніпулювати ситуацією. Особливо це стає актуальним в ситуації коли реєстрація прав автора не є обов’язковою, а свідоцтво є документом, що підтверджує права автора на практиці. Але ж, свідоцтво видається без будь якої експертизи. Експерти не встановлюють авторства в дійсності. Лише видають свідоцтво на прохання будь кому.
І зовсім не обов’язково, щоб це був твір який має хоч яку-небудь цінність. Достатньо лише витримати форму твору. А якщо ми візьмемо торговельну марку, то над створенням бренду, як правило, працює велика кількість людей, вкладаються кошти. Іноді цінність торговельної марки станови не один мільйон євро. Щодо комерційного найменування, то воно може бути важливішим за продукцію компанії. І будь-хто, отримавши свідоцтво на бездарний віршик може заборонити комерційне використання оригінальної назви? Чи вступати в глибокі судові спори?

На думку автора, або треба відмінити свідоцтво автора на твір, або провести роз’яснювальну роботу, яка пояснить всім учасниками його безглуздість. І тоді, на практиці його не будуть приймати до уваги та використовувати з метою недобросовісної конкуренції.

Якщо більш серйозно підходити до цієї проблеми, то було б доцільно при реєстрації промислової власності вимагати підтвердження передачі авторських прав. Також, доцільно ввести поправку в законодавчі акти, яка давала б можливість при повній передачі майнових прав  для використання в комерційній діяльності також забороняти втручання в подальше використання об’єкта.  Або скористатися досвідом Канади, де разом з майновими правами можливо передати і немайнові в повному обсязі.

©Наталія Кравець, 2009р.

Використанні джерела.

Законодавство України.

"Яйцеквадраты" засудили МТС, Татьяна Капустина, ComNews

«Яйцеквадраты» остались за МТС. Белорусским художникам не удалось доказать в суде авторство своего проекта», http://www.sostav.ru/news/2007/10/18/9/